Особливості викладання історії 5 класі
Підготувала вчитель історії Терлецька Н.В.
У початковій
школі освітня галузь «Суспільствознавство» представлена складовою «Громадянська
освіта», історичний компонент відсутній взагалі. Серед державних вимог до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів відсутні суто історичні компетенції. Курс
«Вступ до історії» попри пропедевтичний характер забезпечує початковий етап
формування історичного мислення учнів – формування уявлення про історію як
галузь людських знань, як науку, що має свої предмети вивчення і свої методи
дослідження на образно-емоційному (цікаво – не цікаво, подобається – не
подобається) та етично-оцінювальному (схвалюю – не схвалюю, гідне поваги –
гідне осуду) рівнях. У 5 класі закладаються початки розуміння історії як єдиного,
цілісного процесу, що відбувається у певній послідовності. Учитель має
розвивати інтерес до предмета та мотивацію до його вивчення шляхом відбору
відповідних подій, фактів, явищ, історичних персонажів, застосовування
відповідних освітніх технологій.
В
інструктивно-методичному листі Міністерства освіти і науки України «Про
організацію навчально-виховного процесу 5-х класах загальноосвітніх навчальних
закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» визначено
коло загальнодидактичних завдань і з розвитку
пізнавальних можливостей та особистісних якостей учнів. Передбачається, що
після вивчення курсу учні будуть:
·
Знати і розуміти,
що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються
про минуле
·
Застосовувати
набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість і послідовність
історичних подій, співвідносити рік із століттям, розрізняти умовні позначки і
знаходити місця історичних подій на карті
·
Знаходити у
підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання і складати
розповідь про подію або постать за запропонованими учителем алгоритмом
·
Зіставляти окремі
події з історії родини з історією рідного краю та України, виявляти ставлення
до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів, оцінювати роль
громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого.
Вивчення історії базується на врахуванні рівня засвоєння загально
пізнавальних умінь, передбачених програмами для 4-го класу в цілому. Випускники
початкової школи мають навички складання простого плану розповіді, вміють
формулювати запитання до тексту. Спираючись на ці зачатки відповідної
компетенції, слід продовжити роботу з текстом підручника так, щоб п’ятикласники
вчилися ділити його на завершені частини, вміли ставити питання до прочитаного
і таким чином підходили до складання розширеного плану. Як показують результати
предметних олімпіад, у яких беруть участь учні 8-11 класів, найслабкішою ланкою
є написання тез на відповідну тематику. Вчитель історії, що викладає у 5 класі, має розпочинати формування вказаного уміння вже у 5 класі,
застосовуючи завдання:
·
Виділити головне у
змісті абзацу, підпункту параграфа
·
Записати зміст
абзацу одним реченням, використовуючи найважливіші
поняття
·
Поставити чітке
запитання до прочитаного уривку і дати відповідь на
нього одним реченням.
Введено
новий тип уроку історії – практичне заняття, який передбачає самостійну
роботу учнів з різноманітними джерелами інформації. У початкові школі учням не
доводилось працювати з історичними джерелами, тому вчитель має приділяти
достатньо уваги на специфіку їх опрацювання. Самі джерела мають бути адаптовані
до вікових особливостей учнів, їм мають бути надані прості пам’ятки роботи з історичними
документами.
Рекомендовано
хоча б у перші два місяці давати словесну характеристику знань, умінь і навичок
учнів без виставлення оцінок. Вважаємо за необхідне уточнити – не виставляти
низькі бали, використовувати систему оцінювання навчальних досягнень як
інструментарій і стимул для активізації пізнавальної діяльності п’ятикласників.
Кожен новий крок до успішного пізнання історії має
бути оцінений. Щоб перетворити батьків п’ятикласників
із пасивних спостерігачів і критиків освітнього процесу у його активних
учасників, радимо у певних ситуаціях залучати їх до виконання спільних домашніх
завдань, запрошувати на уроки.
Учителям
історії у п’ятому класі варто пам’ятати, що перше знайомство з навчальним
предметом має бути цікавим, зрозумілим, доступним (але не спрощеним). Толерантність,
урахування історичної поліконфесійності і багато національності українського
суспільства, увага до освітніх запитів учнів допоможуть вчителям зробити уроки
історії уроками об’єднання і взаємоповаги.
Пропедевтичний
курс «Вступ до історії» укомплектований підручниками-переможицями
Всеукраїнського конкурсу підручників для 5 класу: В. Власов (І місце) та О.
Пометун, І. Костюк, Ю. Малієнко (ІІ місце). На допомогу вчителям підготовлено
до видання відповідні методичні посібники (додаток № 3, № 4) до журналу
«Історія та суспільствознавство в школах України».
Історичні
уявлення формуються, головною мірою, під впливом позиції вчителя
(якщо той має здібність впливати на інших людей), родинного оточення, засобів
масової інформації, типів історичної пам’яті й політичної культури,
які переважають у регіоні. Важливо, аби створення кожного нового покоління
підручників супроводжувала дискусія щодо завдань і ролі вчителя історії в
суспільстві, його кваліфікації, здатності генерувати ідеї і підходи до змісту і
завдань шкільної історичної освіти.
