БАТЬКІВСЬКА ПЕДАГОГІКА

Батьки і діти! Діти і батьки!

 Нерозділиме і довічне коло.

(Народна мудрість) 

Наприкінці свого життя В.О.Сухомлинський розпочав роботу над дуже потрібною книжкою – енциклопедією сімейного виховання «Батьківською педагогікою», в якій повинні були висвітлюватися найактуальніші сучасні

проблеми виховання дітей у сім'ї, педагогічної освіти батьків і дорослих, соціальної педагогіки. Та не встиг Василь Олександрович підготувати до друку задуману ним працю. Вже після його смерті вдалося зібрати рукописні та деякі надруковані статті й підготувати видання «Батьківської педагогіки».

Бесіда перша. 

До материнства і батьківства людину необхідно готувати ледве не з колиски – ось у чому проблема

·         Чи є актуальною ця проблема сьогодні?

Зростає кількість матерів, що виховують дітей в одиночку, збільшується кількість розлучень, в частині сімей батьки не знаходять спільної мови, з року в рік зростає кількість дітей, що ведуть безпритульний спосіб життя (при живих батьках і наявності житла).

 Інтерактивна бесіда: у кого в класі є діти, що виховуються в неповній сім’ї; чиї батьки перебувають на заробітках за межами селища, району, області, України 

Дітям в однаковій мірі потрібні і материнське, і батьківське піклування. Сімей, в яких немає проблем не існує. Головне не в наявності проблем, а в здатності їх розв’язувати.

·         Чому ми навчаємо дітей у школі? Закони Хамурапі, складні рівняння, таблиця Менделеєва, закони Ома, земне тяжіння і багато чого іще. При цьому дуже дивуємося,  що діти все це забувають, а іноді й не знають зовсім.

·         Чи може дитина в майбутньому прожити без цих знань? Чи всі знання, отримані в школі пригодяться дітям у майбутньому житті?

Нам, старшому поколінню, слід навчитися говорити з дітьми про любов, шлюб, народження і смерть, людську пам'ять. До тих пір, доки ми не навчимося про це думати і говорити, вільно обговорювати актуальні для дітей теми, ми не завоюємо їхньої довіри і не зможемо підготувати їх до реального життя, не навчимо цінувати життя! А без цих знань і умінь повноцінного життя не буває.

ПРАКТИКУМ 

     Вчителі об’єднуються в групи по 5 – 6 чоловік. Завдання групам: спроектуйте мету, завдання і перелік тем навчального курсу «Сім’я, шлюб, кохання, діти»

Рефлексія

Чи потрібний такий предмет у школі?

Чи важко було визначитись зі змістом предмета?

Хто готовий викладати такий предмет у школярів?

     Висновок: фізиками, хімікати, істориками чи географами в майбутньому будуть не всі діти, а батьками, чоловіком чи дружиною – всі! Якщо в школі немає предмета, який ціленаправлено підготує дітей до сімейного життя, надасть можливість сформувати навики міжособистісних відносин, кожен із педагогів повинен взяти на себе цю функцію. МИ МУСИМО ДІТЕЙ НАВЧИТИ ЦІНУВАТИ ЖИТТЯ!!!

Бесіда друга

Про громадянську і моральну відповідальність батьків

     Що означає – моральна готовність до материнства і батьківства? Людська сутність найкраще розкривається через почуття обов’язку, коли одна людина покладає на себе відповідальність за іншу.

     Універсальна, найскладніша і благородна робота, єдина для всіх і в той же час неповторна – це творіння людини. Кожна мить цієї роботи, яку ми називаємо вихованням, це творіння майбутнього і погляд у майбутнє.

     Складність цієї праці в поєднанні розуму і почуттів, мудрості і любові, вмінні насолоджуючись нинішньою миттю, вміти заглянути в майбутнє. В сім’ях, де втрачена ця мудра батьківська і материнська здатність, сімейне щастя примарне.

     Невихована, морально незріла людина вступає в життя як літак із зіпсованим двигуном – сама загине та інших загубить.

Бесіда третя

Бачення власного морального обличчя 

      Діти – віддзеркалення своїх батьків, результат їхнього творіння. Батьки продовжуються в своїх дітях. Ефект бумеранга.  Слайд ___

     Діти, що виросли в сім’ї люблячих чоловіка і жінки вирізняються серед інших. В їхніх душах відчуваєш мир і спокій, стійке душевне здоров’я, чистосердечна віра в людську красу, віра в слово вчителя, чутливість до тонких засобів впливу. Навчитися відчувати чужу душу, розуміти її

Лев Толстой, стверджував, що «всі труднощі виховання є наслідком того, що батьки, не лише не позбавляючись від власних недоліків, а й не вважаючи їх недоліками, виправдовуючи їх у собі, намагаються не бачити цих недоліків у своїх дітях».

Бесіда четверта

Що підносить вас в очах ваших дітей

Якщо в сім’ї:

·         часті сварки і суперечки – діти ростуть неконтактні

·         обман і невірність

·         грубість

·         неповага

·         замкнутість…

Якщо в сім’ї:

·         панують чутливі відносини до слова;

·         до думок і почуттів інших;

·         відносини добра і злагоди;

·         взаємної допомоги і підтримки;

·         духовної єдності і щедрості…

Бесіда п’ята

Бережіть в душі дитини віру високе, ідеальне, нетлінне 

     Від народження в кожній людині закладено 

Азбука для батьків

А – азбуку виховання повинні знати всі батьки.

 Б – будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.

 В – вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь.

 Г – говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.

 Д – дайте можливість дитині виявити самостійність.

 Є – єдність між педагогами і членами сім`ї – запорука успішного виховання.

 Ж – життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.

 З – знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства.

  І – ігри – запорука здорового фізичного розвитку дитини.

  К – корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

 Л – любов до рідного краю виховуйте з дитинства.

 М – мама і мир - найдорожче для дітей.

 Н – не говоріть дітям неправду.

 О – одяг має бути охайним.

 П – прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.

 Р – розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

 С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

 Т – трудитися навчайте з раннього віку.

 У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім`ї.

 Ф – фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.

 Х – хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

 Ц – цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.

 Ч – частіше бувайте з дитиною на природі.

 Ш – шум – ворог здоров`я дитини.

 Щ – щастя і радість дітей – у ваших руках.

 Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов`ю, дотримуйтесь цих порад самі

Бесіда шоста

Любов як вихователь дитини. 

Кожна сім'я унікальна щодо організації свого життєвого простору, розподілу обов'язків, культури спілкування, виховання дітей. У цьому багатоманітті психологи (Лариса Абрамян, Росія) виокремлюють такі типи взаємодії батьків і дітей:

 1. Любов—пристрасть. Такі стосунки характеризують ставлення батьків до своєї дитини як до найдосконалішої істоти, прагнення бути поруч із нею, некритичне оцінювання її поведінки. У зв'язку з цим часто виникають труднощі щодо узгодження бажань дитини і вимог до неї.

 2. Любов—гармонія. Якісними ознаками таких стосунків є віра батьків у можливості, перспективи своєї дитини, підтримка її захоплень, сприяння розвитку її здібностей, тактовна участь у її справах. Водночас батьки ставляться до дитини цілком тверезо, бачать її недоліки, допомагають долати їх, зосереджуватися на проблемах саморозвитку і самореалізації. Усе це створює дитині атмосферу психологічного комфорту, відкриває можливості для виявлення її ініціативи, сприяє їй в об'єктивній самооцінці.

 3. Любов—марнославство. Вражені марнославством батьки проявляють непомірні амбіції щодо можливостей, перспектив своєї дитини, часто ставлять перед нею непосильні завдання, незважаючи на вікові та індивідуальні особливості і можливості, форсують її працездатність, розвиток здібностей. За непідтвердженості своїх сподівань розчаровуються в дитині, створюючи відповідний психологічний тип стосунків, який нерідко травмує дитину на все життя.

 4. Любов—конфлікт. Таким взаєминам батьків і дітей властиві спалахи й охолодження любові, істеричність. Ініціюють їх переважно одинокі матері. Як правило, вони травмують, руйнують психіку дитини, зумовлюють різкі перепади її емоційного стану, нестриманість, вразливість до несприятливих зовнішніх впливів.